- затужавілий
- —————————————————————————————затужа́вілийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
затужавілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до затужавіти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
твердий — I (який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо), цупкий, крутий; затверділий, затвердлий, затужавілий (який став таким); дерев янистий (як дерево); тугий, тужавий (про плоди, бруньки тощо налитий соками) II ▶ див. витривалий,… … Словник синонімів української мови